мої коліна продовжують тремтіти
і руки
і голос
кожна клітина у мені

слухати на терасі, біля берегів Дніпра, проти синього неба Жадана,
слухати і розчинятись,
відчувати як власний внутрішній голос знає кожен наступний рядок на пам'ять.

усе це страшенно,
до міцних обіймів, до побажань любові, радості, щастя,
до нашої наступної зустрічі,